Як вибрати жорсткий диск
Автор: Павло Костенко
Вибір жорсткого диска для новачків здається серйозною проблемою. Хард – дійсно складна і дорога техніка, від якої залежить робота всього комп’ютера. Але навіть якщо ви не вважаєте себе крутим айтішником, ви зможете підібрати хороший вінчестер на заміну прийшов в непридатність жорсткого диска або просто для розширення його можливостей. Досить скористатися нашими порадами.
Зміст:
- Кращі виробники жорстких дисків — яку фірму вибрати
- Принцип роботи і пристрій жорсткого диска
- Види жорстких дисків
- Параметри вибору жорсткого диска
- Який жорсткий диск вибрати
- Скільки коштує жорсткий диск
Кращі виробники жорстких дисків — яку фірму вибрати
Навіть у самих іменитих виробників зустрічаються в лінійках жорсткі диски, які насилу можна назвати хорошими. Так що при виборі хоч і потрібно звертати увагу на ім’я на коробці, особливо зациклюватися на ньому не варто.
Тим більше, що з-за жорсткої конкурентної боротьби останніх десятиліть кількість фірм, що випускають вінчестери, серйозно зменшилася. Одні просто перестали існувати, а інші були поглинені великими корпораціями. У результаті в покупця залишився небагатий вибір.
Єдиними компаніями, що випускають гідні «харди» і залишилися на плаву, сьогодні є:
- Seagates;
- WesternDigital;
- Hitachi;
- Toshiba.
Принцип роботи і пристрій жорсткого диска
Жорсткий диск складається з двох головних компонентів: блоку електроніки та гермозони. Щоб зрозуміти, як це працює, розглянемо кожну з них окремо.
Блок електроніки (або плата управління) – це «мозок» вашого вінчестера. Справжній комп’ютер в комп’ютері зі своїм процесором, який обробляє дані, отримані з ПК і власне з диска.
Тут же розташовуються інші важливі елементи управління хардом:
1. Мікросхема кеш-пам’яті;
2. Драйвер, керуючий роботою шпиндельного двигуна, що крутить диски;
3. ПЗУ з набором базових програм для запуску (може бути відсутнім, якщо функції цього чіпа делеговані процесору).
Гермоблок ж являє собою набір високоточних механізмів, укладених в корпусі з міцного пластикового композиту. Більшу його частину займає пакет металевих, скляних або керамічних дисків з магнітним покриттям.
Саме на їх поверхні записується/зчитується вся інформація. Диски нанизані на шпиндель встановленого тут же двигуна, що забезпечує їх обертання зі швидкістю від 5400 до 15000 об/хв.
Читання і запис інформації відбувається завдяки блоку магнітних головок. Режими їх роботи перемикає комутатор-передпідсилювач, а пересування відносно поверхні дисків забезпечує сервопривід з постійним магнітом. В твердотілих SSD моделях всю механіку замінюють чіпи на платформі.
Принцип роботи класичного харда нагадує касетний магнітофон: диск обертається, а зчитує/записуюча головка створює магнітне поле, яке і впливає на його поверхню.
Види жорстких дисків
Інтерфейс IDE – мінімальні швидкість і обсяг
Жорсткі IDE-диски припускають паралельне підключення накопичувачів (хард, CD/DVD-ROM), для чого використовуються 40 або 80-дротяні шлейфи довжиною до 46 див. Пропускна здатність гвинтів з таким інтерфейсом досягає 133 МБ/с, а максимальний обсяг не перевищує 137 ГБ.
«Харди» IDE підходять тільки для комп’ютерів старого зразка (кінця 90-х – початку 2000-х років) і самі по собі вважаються морально застарілими, але в продажу ще зустрічаються.
Плюси:
- Низька вартість – як самого жорсткого диска, так і кабелів до нього;
- Для підключення шлейфа не потрібні термінатори;
- Непогана швидкість передачі даних;
- Легкість конфігурування.
Мінуси:
- Мале кількість підключаються – до 4;
- Не витримує великих навантажень.
Інтерфейс SATA – повільний, але місткий
SATA – це послідовний інтерфейс обміну даними з накопичувачів, свого роду покращений варіант IDE. Розмір кабелю тут досягає 1 м, а обсяг самого харда – 1-2 ТБ.
Інші характеристики жорсткого диска залежать від версії SATA:
1. SATA 1 – гвинт працює на частоті 1,5 гігагерц, а його пропускна спроможність досягає 150 МБ/с;
2. SATA 2 – частота і пропускна здатність харда подвоюються, досягаючи 3 ГГц і 300 МБ/с.
3. SATA 3 – тут характеристики знову зростають удвічі: частота до 6 гігагерц, а пропускна здатність до 600 МБ/сек.
В цілому, SATA-диски вважаються самими швидкісними, але досить і досить місткими.
Плюси:
- Досить хороші показники частоти, продуктивності і пропускної здатності;
- Великі обсяги пам’яті;
- Простота підключення – без утомливих налаштувань;
- Ідентичні штекери на інтерфейсах SATA різних версій;
- Надійність і довгий термін служби.
Мінуси:
- Висока вартість;
- Короткі кабелі підключення;
- Не найвища швидкість.
Інтерфейс SCSI – велика швидкість, великий обсяг
Найбільш об’ємні і найшвидші жорсткі диски мають інтерфейс SCSI і тому використовуються на різних станціях і серверах. Вони володіють більшою пропускною здатністю (до 160 МБ/сек), але, що набагато важливіше, що такі «харди» можуть підтримувати від 7 до 15 підключених пристроїв одночасно.
Довжина кабелів, у вінчестерах SCSI досягає 12 м, а самі вони дуже складні в установці. Зате обсяг їх пам’яті дозволяє вміщати близько 3 ТБ інформації.
Плюси:
- Висока продуктивність і пропускна здатність;
- Велика кількість підтримуваних пристроїв – як внутрішніх, так і зовнішніх;
- Величезні об’єми пам’яті;
- Найдорожчі пристрої з технологією FС-AL допускають «гаряче» підключення.
Мінуси:
- Не сама доступна вартість;
- Складнощі з установкою.
Інтерфейс SAS – відмінна швидкість, але невеликий обсяг
Такі жорсткі диски мають універсальний роз’єм і прекрасно поєднуються з SATA, якщо потрібно збільшити обсяг накопичувача – своєї ємності SAS, на жаль, часто не вистачає. Зате такий диск здатний підтримувати понад 16000 пристроїв одночасно, забезпечуючи нереальну швидкість передачі даних до 6 ГБ/с за рахунок обертання на високих оборотах (від 7200 за хвилину).
Плюси:
- Дуже висока продуктивність і пропускна здатність;
- Простота установки;
- Сумісність з жорсткими дисками, що мають інший тип інтерфейсу;
- Довговічність;
- Є функція самодіагностики.
Мінуси:
- Висока вартість;
- Відносно невеликий обсяг пам’яті.
SSD
Ще в 2009 р. замінити звичайний вінчестер HDD було нічим. Сьогодні ж його функції цілком можуть взяти на себе або доповнити більш продуктивні SSD – Solid-State диски. У цих твердотільних накопичувачах відсутні рухомі частини, а самі вони представляють собою набір мікросхем flash-пам’яті, розташованих на одній платі – простіше кажучи, є дуже великими флешками.
Плюси:
- Нереально висока швидкість роботи;
- «Живучість» – тут немає делікатною прецизійної механіки, що вимагає дбайливого поводження;
- Компактні розміри і невелика вага;
- Невисоке споживання енергії;
- Абсолютно безшумна робота;
- Можливість комбінувати SSD і HDD.
Мінуси:
- Дуже висока ціна;
- Є обмеження за циклами перезапису – за вичерпання ліміту диск зажадає заміни.
Параметри вибору жорсткого диска
Об’єм пам’яті
Це дуже важливий показник при купівлі, і тут потрібно дотримуватися принципу: чим більше, тим краще – рано чи пізно ви заповните свій гвинт до межі. Але більший за обсягом диск і коштує дорожче, так що постарайтеся заздалегідь встановити для себе розумні межі.
Визначтеся, для чого вам взагалі потрібен комп’ютер:
1. Для роботи з документами та офісними програмами харда на 500 ГБ вистачить позаочі;
2. Для ігор і мультимедийки слід вибирати жорсткий диск від терабайта і вище.
Головне при покупці потужного вінчестера пам’ятати, що не кожен комп’ютер його потягне. Щоб виключити помилку, подивіться заздалегідь в налаштуваннях «Boot», яка мікропрограма у вас стоїть: BIOS або більш сучасний її варіант – UEFI. У першому випадку немає сенсу запихати в комп’ютер жорсткий диск більше 2 терабайт, а от у другому – можете вважати, що руки у вас розв’язані.
Швидкість роботи
Великий за обсягом диск ще не гарантує швидку роботу машини. Хоча розмір все-таки побічно впливає на швидкість, так як на объемистом харді запис ведеться «щільніше», а значить, на обробку даних витрачається трохи менше часу.
Тим не менше звертайте увагу на продуктивність жорсткого диска, зазначену в МБ/с, і шукайте максимально високий показник у своїй ціновій категорії. Зараз в магазинах можна купити гвинти, що працюють зі швидкістю від 150 до 600 МБ/сек, а якщо розщедритися на інтерфейс SAS, то і до 6 ГБ/с.
Швидкість шпинделя
Цей показник визначає кількість оборотів магнітних дисків на осі за одиницю часу (зазвичай за хвилину) і впливає на продуктивність не тільки самого вінчестера, але і комп’ютера. Чим швидше обертається шпиндель, тим краще і тихіше буде ваш хард.
У більшості випадків, шпиндель обертається зі швидкістю від 5400 до 7200 об/хв. Але є моделі, які запросто розвивають 10-15 тисяч об/хв. Так, вони «чутливішими» в роботі, але і коштують дорого.
Об’єм буфера обміну
Вбудованою пам’яттю (кешем) вінчестер користується найчастіше. У більшості випадків жорсткі диски мають разовий 8 об’єм кешу: від 16 до 64 МБ. Особливої різниці між ними ви не відчуєте, але для кращої і швидкої роботи харда варто вибрати буфер пообъемистее – на 32 або 64 МБ.
Форм-фактор
По суті це лише розмір коробки жорсткого диска, але саме він і визначає, куди ваш гвинт поміститься, а куди просто не влізе.
Тут виробники пропонують відштовхуватися від товщини в дюймах:
1. 1,8″ – при своїй невеликій ємності ці міні-вінчестери коштують досить дорого і тому не отримали особливого розповсюдження.
2. 2,5″ – переважно використовуються в ноутбуках, оскільки мають невелику вагу і споживають відносно небагато електроенергії (2-2,5 Вт). Іноді такі «харди» встановлюють в домашні мультимедійні системи.
3. 3,5″ – це «великі» диски з хорошим об’ємом пам’яті (сьогодні є моделі, які доходять до 10 ТБ), але вони підходять тільки для установки в системний блок ПК і для роботи вимагають вже 7-10 Вт енергії.
Чіпи пам’яті (SSD)
Якщо ви вирішили все-таки розщедритися на твердотільний накопичувач, вам слід ураховувати існуючі обмеження перезапису.
Тут все залежить від технології, яка використовується в чіпах пам’яті:
1. SLC – осередки у такому чипі вміщують тільки 1 біт інформації (в бінарному коді 1 або 0). Зате вони відрізняються високою швидкістю роботи і здатні витримати до 100 тисяч циклів запису.
2. MLC – зберігають за 2 біта на кожній комірці, з-за чого розміри цих вінчестерів будуть вдвічі менше при однаковому об’ємі пам’яті. Працюють вони повільніше SLC і мають обмеження в 10 тисяч циклів, але і коштують набагато дешевше.
3. FRAM – відносно нова технологія, яка ще не пішла в маси. Тут також є кінцева величина циклів перезапису, але обмеження настільки умовні, що не заслуговують уваги. Такий твердотільний накопичувач повинен працювати близько 40 років без зупинки, щоб вичерпати свій ресурс.
Який жорсткий диск вибрати
1. Якщо вам необхідний найдешевший жорсткий диск (наприклад, для виконання простих завдань на ПК), вибирайте HDD, має до 500 ГБ пам’яті і 16 МБ кешу.
2. Інтерфейс SATA підійде комп’ютерів молодше 10 років, «стареньким» швидше за все знадобиться IDE.
3. Перевагу краще віддати форм-фактора 3,5″, але якщо є роз’єми під 2,5″ – вибирайте будь-який з цих варіантів.
4. Продуктивності 150 МБ/с і швидкості обертання 5400 об/хв буде достатньо. Звичайно, такий хард гучний, зате він виявиться майже в півтора рази дешевше більш швидких гвинтів.
5. Якщо ви хочете зібрати потужний ігровий комп’ютер, краще відразу придбати 2 види дисків – HDD і SSD. Перший повинен мати об’єм пам’яті не менше 1 ТБ – його ви будете використовувати для зберігання особистої інформації (фото, відео, документи, музика тощо), а на другій «повісите» операційну систему, потужні ігри і ресурсомісткі програми.
6. Хочеться потужний комп’ютер, але на спільну покупку двох жорстких дисків не вистачає грошей? Вибирайте один – той, що по кишені, але намагайтеся наблизитися до «ігровим» показниками. Єдине – для харда можна знизити вимоги по кешу до 32 МБ.
Скільки коштує жорсткий диск
HDD:
1. Моделі з інтерфейсом IDE коштують від 2000 до 50000 гривень;
2. SATA 1-3 стартує з 3300 грн. і доходить до 1,5 мільйонів;
3. SAS виходить ще дорожче – від 5000 тисяч до 7 млн. грн.;
4. Інтерфейс SCSI порадує доступною ціною в межах 4-620 тисяч.
SSD:
1. Вартість SSD з MLS-осередками коливається в межах від 4000 до 2 мільйонів гривень.
2. Ціни на довгожителів SLC на порядок вище – від 40 тис. до 12 млн. грн.