Як вибрати відеокарту для комп’ютера

Як вибрати відеокарту для комп'ютера

Хороша відеокарта – це не тільки висновок якісного зображення на монітор. Це, насамперед, збільшення продуктивності роботи центрального процесора комп’ютера при розв’язуванні задач, пов’язаних з графічної обробкою інформації. Для того щоб вибрати ідеальний варіант необхідно враховувати безліч чинників – від фірми-виробника до системи динамічного охолодження. У нашій статті ви дізнаєтеся, як врахувати всі нюанси і тонкощі і вибрати відеокарту, яка потрібна саме вашому комп’ютеру.

Зміст:

Кращі виробники відеокарт — яку фірму вибрати

Вибір надійного виробника – один з основних факторів придбання якісного виробу. Популярні виробники відеокарт вже більше 20 років конкурують між собою і намагаються представити на ринку найбільш сучасні і потужні моделі.

Кращими виробниками по праву вважаються:

Кожна відеокарта має свій принцип роботи, особливе пристрій, різні характеристики. Їх необхідно враховувати для того, щоб вибрати модель, яка підійде конкретного комп’ютера. Тому щоб зробити правильний вибір необхідно прислухатися до думки експертів і вивчити всі особливості, технічні характеристики, цінові пропозиції на ринку комп’ютерної техніки.

Принцип роботи і пристрій відеокарт

Відеокарта відповідає за формування, передачу, висновок і якість зображення на моніторі. Тому уявити собі комп’ютер або ноутбук без неї просто неможливо, хоча чисто технічно і без неї процесор буде працювати стабільно. Проте яким би потужним не був комп’ютер, при відсутності інформації на моніторі він буде абсолютно марним.

Відеокарта складається з стандартного набору пристроїв:

1. Графічний процесор. Один із центральних компонентів, що відповідає за розрахунки при виведенні зображення на екран без участі центрального процесора. Складається з великої кількості транзисторів, що забезпечують його високу продуктивність.

2. Відеоконтролер. Призначений для формування зображення в пристрої відеопам’яті, передачі інформації на монітор, обробки запитів між користувачем і центральним процесором. Для забезпечення можливості підключення декількох моніторів одночасно сучасні види відеокарт оснащені декількома відеоконтролерами.

3. Відеопам’ять. Своєрідне сховище інформації, яка надходить з графічного процесу. Чим більше об’єм відеопам’яті, тим більша кількість графічної інформації може в ній зберігається в момент роботи комп’ютера.

4. Конектори – пристрої зв’язку між монітором і комп’ютером. Від кількості відеовиходів залежить кількість моніторів, які можна підключити до відеокарти. Обов’язковими є коннектори систем живлення і охолодження.

Процес передачі інформації на монітор і назад складається з декількох етапів:

1. Всі дані з допомогою двійкового коду піддаються обробці в центральному процесорі комп’ютера;

2. Оброблена інформація перенаправляється в графічний процесор через шину даних;

3. У графічному процесорі інформація обробляється і відправляється в відеопам’ять з допомогою відеоконтролера;

4. У сховищі відеопам’яті створюється прообраз майбутнього зображення, що передається в перетворювач;

5. Цифро-аналоговий перетворювач відповідає за процес перекладу даних з двійкового коду в аналоговий сигнал;

6. Оброблена інформація в доступному для користувача надходить на екран монітора.

Такий досить складний процес виконується за тисячні частки секунд. Швидкість перетворення та виведення інформації безпосередньо залежить від виду відеокарти.

Види відеокарт

Вбудовані

Такий тип відеокарт також називають інтегрованими. Основна відмінність полягає в тому, що вони вбудовуються в материнську плату при її виробництві. Для роботи вбудованої відеокарти задіюються центральний процесор і оперативна пам’ять комп’ютера.

Переваги:

Недоліки:

Багато виробників комп’ютерної техніки використовують такі відеокарти для оснащення недорогих комп’ютерів і ноутбуків. Вбудовані відеокарти дозволяють вирішувати основне коло завдань користувача – робота з офісними програмами, перегляд фільмів і зображень, їх редагування.

Дискретні

Такі відеокарти не задіють внутрішні ресурси комп’ютера, оскільки оснащуються власним графічним процесором і відеопам’яттю.

Переваги:

Недоліки:

Такі відеокарти в основному використовуються в ігрових комп’ютерах чи на комп’ютерах, призначених для роботи з графічними програмами для обробки, редагування зображень і відео.

Гібридні

Представляють собою симбіоз вбудованих і дискретних відеоадаптерів. Такий варіант підходить і для ноутбуків, і для персональних комп’ютерів.

Переваги:

Недоліки:

Гібридні відеокарти дозволяють працювати з будь-яким програмним забезпеченням. Для простих додатків використовується інтегрований модуль, більш потужні програми включають графічний прискорювач і підключають дискретну відеокарту.

Параметри вибору відеокарт

Перш ніж купити відеокарту необхідно вивчити її технічні характеристики:

1. Пам’ять. Власна відеопам’ять пристрою має певний обсяг, який вимірюється в мегабайтах. Від кількості пам’яті залежить продуктивність і швидкодія в роботі системи.

2. Ширина шини визначає розмір переданої інформації, вимірюється в бітах.

3. Частота ядра вимірюється в мегагерцах. Високі показники частоти безпосередньо впливають на швидкість обробки інформації графічним редактором.

4. Коннектори (висновки) – повинні відповідати роз’ємів на материнській платі.

5. Роздільна здатність впливає на розмір зображення, що відображається на моніторі.

6. Система охолодження. Висока продуктивність відеокарти позначається на температурі пристрою. Саме відеоадаптери нагріваються сильніше всього і вимагають гарної системи охолодження.

Також необхідно звернути увагу:

Відповіді на питання щодо технічних характеристик та інших параметрів обраної моделі відеокарти можна отримати, вивчивши інформацію на упаковці, в прайс-листі або у консультанта магазину.

У багатьох прайс-листах зазначаються скорочені дані, які потрібно вміти розшифрувати. Припустимо, обрана відеокарта з наступним маркуванням: SVGA PCI-E 512Mb Radeon 500 (DDR3 128bit, VGA) AMD.

Розшифровка буде наступною:

1. Фірма-виробник – AMD;

2. Модель — Radeon 500;

3. Об’єм пам’яті 512Mb;

4. Тип пам’яті — DDR3;

5. Ширина шини — 128bit;

6. Роз’єм PCI — E;

7. Конектори – VGA.

Таку розшифровку можна зробити для будь-якої моделі відеокарти.

Яку вибрати відеокарту

Знаючи технічні характеристики та параметри, можна вибрати саме ту відеокарту, яка потрібна комп’ютера.

Варто прислухатися до деяких рекомендацій експертів:

1. У кожного пристрою є свій термін дії, у відеокарт він становить 2-3 роки. Тому, вибираючи адаптер, варто віддати перевагу останнім розробкам, які будуть актуальними протягом цього часу.

2. Великий обсяг пам’яті не є вирішальним показником високої продуктивності відеокарти. Максимальну швидкодію забезпечує великий обсяг пам’яті в сукупності з великою кількістю бітів ширини шини пам’яті.

3. Не варто забувати про призначення комп’ютера. Для роботи із звичайними офісними додатками цілком вистачить об’єм пам’яті 512Mb, більш потужні програми та ігри зажадають не менш 1024Mb.

4. Зверніть увагу на параметри монітора. Чим більше екран, тим більше має бути дозвіл відеокарти. Більшість сучасних моделей підтримують дозвіл для великих моніторів (приблизно 1920х1080).

5. У прайс-листі будь-якої моделі обов’язково зазначаються висновки. Для аналогових зображень і старих моніторів призначені VGA, для рідкокристалічних моніторів і проекторів розроблені DVI, самими сучасними вважаються HDMI. До сучасних висновків також відноситься DP. Він призначений спеціально для цифрових дисплеїв.

6. Потужна по своїм технічним характеристикам відеокарта вимагає такого ж потужного процесора. В іншому випадку гроші будуть витрачені даремно й нормального її функціонування не буде.

7. Особливу увагу варто приділити ефективності системи охолодження. Саме від неї залежить і рівень шуму при роботі комп’ютера, і ступінь нагріву карти. Перевагу варто віддавати кастомним версіями, які обладнані альтернативною системою охолодження.

8. Незважаючи на всі переваги сучасних відеокарт, не варто гнатися за топовими супермодними моделями. Ціни на них будуть досить високими, а багато функцій можуть просто не знадобитися. Кілька моніторів, підключених одночасно, потрібні далеко не всім.

Скільки коштує відеокарта

1. Середня вартість бюджетних варіантів коливається в межах від 1500 до 4000 гривень. За ці гроші можна купити відеокарту для роботи з офісними програмами, перегляду фільмів, нескладних ігор.

2. Більш продуктивні відеокарти будуть коштувати від 5000 до 10 000 гривень. З їх допомогою можна працювати в програмах редагування зображень і відео.

3. Найбільш потужні моделі будуть коштувати від 15 000 гривень і вище. З такими відеокартами можна безперешкодно грати в досить реалістичні ігри, підключати до домашнього кінотеатру, виконувати весь спектр робіт з будь-яким програмним забезпеченням.

4. Справжні «гіганти» по потужності і продуктивності досягають у вартості близько 400 000 гривень. Такі моделі призначені виключно для ігор.

Все про бізнес

Зараз ви знаходитесь тут:

Можливо, вас зацікавить: