Де отримати стартовий капітал для малого бізнесу?
Автор: Павло Костенко
Як любитель пошуку на просторах Інтернету різних ідей для приватного бізнесу, я прийшов до одного простого висновку. Без в бізнес власних коштів не обійтися в будь-якій сфері діяльності, навіть в посередницькій. З цього я написав цю статтю про те, де взяти стартовий капітал і ще одну (ВОТ новіша стаття)
Звідси напрошується елементарне запитання: де взяти горезвісний початковий капітал, якщо його немає?
Особливо це питання хвилює, мабуть, людей, повних геніальних ідей і грандіозних планів, узагальнених модним нині словом «стартапер». А серед них я виділяю для себе такі основні категорії:
— студенти останніх курсів, які чули про рух «стартап» від викладачів та однокурсників. Вони часто навіть ходять на спеціальні збори і повні всіляких оригінальних задумів (шкода тільки, що мало хто з них втілюються в життя);
— окремою ланкою серед студентів, так і більш досвідчених фахівців, можна виділити програмістів. Як правило, вони або шукають компаньйонів для втілення будь-якого проекту, або бажають долучитися до вже існуючого проекту і допомогти в його розкрутці;
— менеджери середнього рівня, натхненні історіями швидких стартап — злетів і швидких збагачень;
— корпоративні стартаперів, організовані в своєрідні підприємницькі корпорації. Це — модне і активно розвивається напрямок.
«Підвидів» стартаперів можна виділити ще предостатньо, але, залишаючи теорію, перейдемо до практики, тобто до питання інвестування.
Родичі або друзі
Найпростіший шлях — позичити гроші у родичів, друзів або просто платоспроможних знайомих (останні, правда, можуть бути зацікавлені в отриманні відсотка від майбутнього прибутку).
Останні плавно об’єднуються в категорію професійних стартап-інвесторів. Начебто, відмінна, а головне — модна ідея — фінансувати стартапи. Шкода тільки, що людей з професійним підходом до цього питання — дуже мало, а дилетанти, як правило, не встановлюють чітких правил і не дуже лояльно ставляться до невдач свої «підопічних».
Таких інвесторів можна умовно розділити на дві категорії — добрих і злих «ангелів». З добрими все начебто ясно: в основі бажання проінвестувати якийсь проект лежить в першу чергу спортивний інтерес і реальне бажання допомогти в починанні, а вже в другу — прибуток, одержуваний в перспективі.
«Злі» ж «ангели-інвестори» відразу чітко розставляють усі крапки над «і». І в підсумку, під прийменників мінімізації своїх ризиків і додаткової мотивації стартаперів можуть зажадати 50% від суми замість і 25% — в заставу + чіткі терміни виконання бізнес-плану. В результаті таких «драконівських» умов можна просто позбутися напрацьованого і розкрученого бізнесу, тому що прибуток від нього буде йти в зовсім іншому напрямку.
Субсидії
Ще одне джерело інвестування, про який хотілося б згадати, на жаль, зараз доступний в реальності тільки жителям столиці і великих мегаполісів. Йдеться про субсидії, які видає Департамент науки, промислової політики і підприємництва. З чуток, отримати там субсидію складно, але — цілком реально, тому що схема дуже прозора і позбавлена корупційних моментів.
Якщо який-небудь продукт або проект вже розроблений і живе своїм життям, але чомусь не особливо успішно продається, то участь в конкурсі — відмінний спосіб заявити про себе, такий своєрідний тест-перевірка своїх можливостей і додатковий спосіб «засвітитися» перед інвесторами.
Результатом конкурсу для його переможця в окремих випадках може бути не тільки фінансування, але і підтримка у вигляді потрібних контактів, офісного приміщення і т. д. Таку допомогу, як правило, надає фонд-акселератор, який представляє собою своєрідну суміш конкурсної основи і венчурного фонду.
Фонди
Продовжуючи розмову про останній, варто визнати, що це дуже модне нині напрямок, а тому — дуже активно росте. Розділити їх можна на фонди, що дають т. зв. посівне (вищезгадані фонди-акселератори) і пізніше фінансування.
Фонди, що дають пізніше фінансування, як правило, очікують від стартапу стабільних і динамічних продажів і тому їх набагато більше, ніж посівних.
На сучасному ринку можна виділити наступні найбільші фонди: Главстарт, AdVenture, InCubeAccelarator, TexDrive, Farminers. Ще раз повторюся: венчурний фонд сам по собі зараз є відмінним способом заробітку, що вимагає, звичайно, певних знань і напрацювань.
Бізнес-інкубатори
Варто, звичайно, згадати про стратегічні інвесторів, які, зрозуміло, фінансують вже досить розкручені проекти, які навряд чи можна назвати стартапами.
До варіантів інвестування можна віднести бізнес-інкубатори. Звичайно, відомий венчурний фахівець з США Набарі Афеян назвав свого часу інкубатори місцем для слабких дітей (маються на увазі стартаперів), сильні повинні виживати самостійно. Це твердження, на мою думку, досить далеко від істини. Бізнес-інкубатор може стати відмінною злітною смугою для бізнесу будь-якого рівня.
Суть його полягає в тому, що підприємцю на дуже пільгових умовах, або навіть безкоштовно надаються такі послуги як оренда офісу, бухгалтерія, консалтинг і т. п.
Крім того, важливий «плюс» інкубатора — присутність поруч «собі подібних», з чого випливає обмін ідеями та даними, рішення загальних проблем, та й просто дух здорової конкуренції.
Підводячи підсумок всьому, що було сказано вище, я не можу залишити без уваги такий тонкий момент, як уміння розмовляти з інвесторами. А це не так просто, як здається на перший погляд. Неправильно побудований процес залучення інвестицій може сильно затягнути результат або навіть дати зворотний ефект.
Дуже добре, якщо в команді є людина, що вміє побудувати спілкування з інвестором в потрібному руслі. Якщо такого немає, то є сенс вдатися до послуг інвестиційного брокера. При всіх позитивних моментах, ціна на їхні послуги приємно дивує, тому що коливається в діапазоні 3-5% залученої в бізнес суми.
А які можливості отримання стартового капіталу можете додати ви?